Формуємо «гормони» взаєморозуміння

Як не посваритися з власною дитиною, яка у багатьох питаннях вже не згодна з думкою батьків? У причинах вічного конфлікту дорослих та дітей розбираємося з психологинею нашого підприємства Оленою Шевчук.
У травні в Україні відзначався День обізнаності про ментальне здоров’я дітей та підлітків. Його мета – підвищення обізнаності громадськості та розуміння потреб психічного здоров’я молодого покоління, адже перехідний вік – це складний час для підлітків, у яких не просто вирують гормони, а формуються особистість та власний погляд на життя.
«У соцмережах з друзями син обговорює, що завгодно. А коли я питаю про його справи, відмахується: «Все добре». Я не здаюся і намагаюся «достукатись» до дитини, а син чомусь вибухає емоціями». Складності у взаємовідносинах батьків та підлітків – це один із лідерів серед питань, з якими до мене звертаються люди, – говорить психологиня підприємства Олена Шевчук. – Зазвичай конфліктивиникають не тому, що хтось поганий, а від непорозуміння як виглядає ситуація з різних боків. Насправді ця тема індивідуальна, велика і складна. Я наведу лише декілька прикладів, які допоможуть батькам у спілкуванні зі своїми дітьми, що дорослішають».
Взаємини з батьками
Конфлікти можуть виникати через те, що підлітки вже вважають себе дорослими, а батьки продовжують ставитися до них, як до маленьких.
Дається взнаки і різниця у мисленні та підходах до життя. Наприклад, дорослі пам’ятають, як самі поводилися у підлітковому віці і гадають, що і їхні діти будуть такими ж. Насправді у сучасних підлітків вже інші інтереси.
Також дорослим важливо правильно ставити запитання і обережно давати поради, а також намагатися розуміти своїх дітей, і за можливості ділитися з ними своїми інтересами.
«Зазвичай батьки зайняті роботою та багатьма домашніми турботами, адже треба забезпечувати родину. І цьому вони присвячують більшу частину свого часу. Втім, це може призвести до дефіциту спілкування з дітьми. Формальні запитання «Як справи?» ситуацію не вирішують, батькам треба цікавитися та знати, чим живуть їхні діти, який настрій мають, з якими проблемами стикаються тощо. Порада – частіше спілкуйтеся, як друзі», – зазначила психологиня.

Дратівливість
Якщо підліток агресивно поводиться, грубо висловлює свої думки – це може бути результатом різких фізіологічних змін і гормональних сплесків. Нервова система підлітка ще не готова до таких імпульсів – їй потрібен час на адаптацію. Не сваріть дітей за це, тим більше не принижуйте, не ставте їм у приклад інших підлітків. Батькам варто почекати, поки дитина заспокоїться, а потім вже розмовляти з нею. Довірливі відносини з близькими людьми, розмови про свої почуття допоможуть підліткам розібратися у своїх емоціях та знайти розв’язання проблеми.
Залежність від гаджетів
«Він завжди «у телефоні», щось пише, з кимось говорить, а живого спілкування майже немає. До того ж дитина мало рухається, набирає вагу, почала хворіти. Якщо ми говоримо синові, що це все від телефону, у відповідь – роздратування, мовляв, ви, дорослі, нічого не розумієте», – продовжує Олена Шевчук. – На жаль, подібні історії не рідкість. Так, у сучасному світі користування гаджетами є проявом прогресу, який допомагає дітям навчатися та розвиватися. Отже, батькам і треба використовувати ось цю світлу сторону інтернету. Наприклад, запропонувати дітям програми для спорту та здорового життя, танців, інші хобі на свій смак. Цю ініціативу важливо підтримати власним прикладом. Наприклад, після роботи не «залипати» у телевізор лежачи на дивані, а разом піти прогулятися або потренуватися, сходити з дитиною у мініпохід тощо. Це і для здоров’я корисно, і телефон знадобиться – для фото, відео або як навігатор, і стосунки між батьками та дітьми стануть міцнішими та довірливими».
Фото з відкритих джерел.